- звичаєвість
- -вості, ж.Абстр. ім. до звичаєвий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звичаєвість
Смотреть что такое "звичаєвість" в других словарях:
звичаєвість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
звичаєвий — а, е. Стос. до звичаю. •• Звичає/ве пра/во сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою … Український тлумачний словник
звичайність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
терпимість — мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. || Поблажливе ставлення до когось, чогось … Український тлумачний словник
обрядовість — вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів … Український тлумачний словник
давнина — 1) (давноминулі часи), старовина, давноминуле, давнє, старожитність, давність, стародення, дідівщина; сивина, сивизна (перев. зі сл. віків , сторіч ); прадавнина, предківщина, правік(и), передвік (давні часи) Пор. минуле 1) 2) (події, звичаї, пам … Словник синонімів української мови
право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… … Український тлумачний словник
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… … Український тлумачний словник
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник
